нащипувати

НАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. чого. Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось.

Хтось виривав усю стеблину кропу, замість нащипати дрібного листя (Є. Гуцало);

Худоба бігає та й бігає, доки нащипає собі якусь живність (Д. Міщенко).

2. кого, що. Щипаючи, причиняти біль;

// Щипати кого-небудь час від часу або помалу; пощипувати.

Щось тебе цей московський Адоніс не цілував, а лизав, як корова теля, та нащипував чи що! Тю йому, гаспидовому синові, аж дивитися сором! (Б. Лепкий);

// перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз).

Значення в інших словниках

1. нащипувати — нащи́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нащипувати — див. рвати  Словник синонімів Вусика
3. нащипувати — -ую, -уєш, недок., нащипати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось. 2》 Щипаючи, спричиняти біль. || перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нащипувати — НАЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Щипаючи, рвати, насмикувати яку-небудь кількість чогось. 2. Щипаючи, причиняти біль; // перен. Щипаючи, робити шкіру червоною (про мороз).  Словник української мови в 11 томах