нащупувати
НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.
1. Щупаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь.
З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (І. Франко);
Дід Остап нащупує ногою край драбини (Г. Епік);
Вона нащупала своє серце і приставила вже холодну цівку нагана (П. Панч).
2. перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь внаслідок пошуку, шукання.
Наука атомно-космічної епохи .. поступово нащупує взаємозв'язки між законами руху елементарних частинок і законами еволюції космічної матерії (з наук.-попул. літ.);
Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде);
– Де ж ви нафту нащупали? – обережно поцікавився дід (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)