1. Словник української мови у 20 томах

нащупувати

НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що.

1. Щупаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь.

З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (І. Франко);

Дід Остап нащупує ногою край драбини (Г. Епік);

Вона нащупала своє серце і приставила вже холодну цівку нагана (П. Панч).

2. перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь внаслідок пошуку, шукання.

Наука атомно-космічної епохи .. поступово нащупує взаємозв'язки між законами руху елементарних частинок і законами еволюції космічної матерії (з наук.-попул. літ.);

Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде);

– Де ж ви нафту нащупали? – обережно поцікавився дід (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащупувати — нащу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нащупувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  3. нащупувати — -ую, -уєш, недок., нащупати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь завдяки шуканню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нащупувати — НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  5. нащупувати — НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (Фр., IX, 1952, 228); Дід Остап нащупує ногою край драбини (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах