1. Великий тлумачний словник сучасної мови

нащупувати

нащу́пувати

-ую, -уєш, недок., нащупати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.

2》 перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь завдяки шуканню.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нащупувати — нащу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нащупувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
  3. нащупувати — НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Щупаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (І. Франко); Дід Остап нащупує ногою край драбини (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. нащупувати — НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови
  5. нащупувати — НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (Фр., IX, 1952, 228); Дід Остап нащупує ногою край драбини (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах