нащупувати
НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.
З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (Фр., IX, 1952, 228);
Дід Остап нащупує ногою край драбини (Епік, Тв., 1958, 594);
Вона нащупала своє серце і приставила вже холодну цівку нагана (Панч, В дорозі, 1959, 194).
2. перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь в результаті шукання.
Ехолоти багатьох суден нащупують гори і западини, відмічають всі нерівності на величезних просторах, схованих від ока водою (Наука.., 4, 1963, 39);
Наука атомно-космічної епохи.. поступово нащупує взаємозв’язки між законами руху елементарних частинок і законами еволюції космічної матерії (Знання.., 2, 1965, 7);
Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Вільде, Сестри.., 1958, 479).
Значення в інших словниках
- нащупувати — нащу́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нащупувати — див. мацати Словник синонімів Вусика
- нащупувати — -ую, -уєш, недок., нащупати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь завдяки шуканню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нащупувати — НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Щупаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (І. Франко); Дід Остап нащупує ногою край драбини (Г. Словник української мови у 20 томах
- нащупувати — НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови