нащупувати

НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех.

1. Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь.

З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (Фр., IX, 1952, 228);

Дід Остап нащупує ногою край драбини (Епік, Тв., 1958, 594);

Вона нащупала своє серце і приставила вже холодну цівку нагана (Панч, В дорозі, 1959, 194).

2. перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь в результаті шукання.

Ехолоти багатьох суден нащупують гори і западини, відмічають всі нерівності на величезних просторах, схованих від ока водою (Наука.., 4, 1963, 39);

Наука атомно-космічної епохи.. поступово нащупує взаємозв’язки між законами руху елементарних частинок і законами еволюції космічної матерії (Знання.., 2, 1965, 7);

Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Вільде, Сестри.., 1958, 479).

Значення в інших словниках

1. нащупувати — нащу́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нащупувати — див. мацати  Словник синонімів Вусика
3. нащупувати — -ую, -уєш, недок., нащупати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Щупаючи, виявляти, знаходити кого-, що-небудь. 2》 перен. Виявляти, знаходити кого-, що-небудь завдяки шуканню.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. нащупувати — НАЩУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЩУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Щупаючи, шукати, знаходити кого-, що-небудь. З противного боку входить князь, списом нащупуючи дорогу (І. Франко); Дід Остап нащупує ногою край драбини (Г.  Словник української мови у 20 томах
5. нащупувати — НАМА́ЦАТИ (мацаючи, знайти кого-, що-небудь), НАЛА́ПАТИ, НАЩУ́ПАТИ рідше. — Недок.: нама́цувати, нала́пувати, нащу́пувати. Клава намацала ручку крана машиніста і злегка повернула її (О. Донченко); Вона ледве налапала коло сінешніх дверей засув (І. Нечуй-Левицький).  Словник синонімів української мови