наївняк
НАЇВНЯ́К, а́, ч., розм., ірон.
Наївна людина.
– От наївняк, знизав плечима Геннадій. – На ваші традиційні візерунки йде навалом нове мистецтво, підсвідомого... – Безумства?! – завоїсто підказав гранувальник (І. Волошин);
– За вісх не розписуйся, – заперечив Порфир .. – Наївняк ти. Правдою хочеш жити, ну, то й живи (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)