наївно

НАЇ́ВНО.

Присл. до наї́вний.

Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (О. Копиленко);

Йому здавалося, що все він говорить наївно (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. наївно — наї́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. наївно — Присл. до наївний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наївно — Наї́вно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. наївно — НАЇ́ВНО. Присл. до наї́вний. Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (Коп., Лейтенанти, 1947, 83); Йому здавалося, що все він говорить наївно (Гончар, IV, 1960, 66).  Словник української мови в 11 томах