наївничати

НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Удавати з себе наївного, виявляти наївність.

Як же з Ганною? Ти багато взнала про неї? – Ти, тьотю Клаво, надзвичайно наївничаєш! (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. наївничати — наї́вничати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наївничати — -аю, -аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність.  Словник української мови в 11 томах