Орфографічний словник української мови

наївничати

наї́вничати

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наївничати — -аю, -аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Як же з Ганною? Ти багато взнала про неї? – Ти, тьотю Клаво, надзвичайно наївничаєш! (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
  3. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність.  Словник української мови в 11 томах