Великий тлумачний словник сучасної мови

наївничати

наї́вничати

-аю, -аєш, недок., розм.

Удавати з себе наївного, виявляти наївність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. наївничати — наї́вничати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Як же з Ганною? Ти багато взнала про неї? – Ти, тьотю Клаво, надзвичайно наївничаєш! (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах
  3. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність.  Словник української мови в 11 томах