наївничати
наї́вничати
-аю, -аєш, недок., розм.
Удавати з себе наївного, виявляти наївність.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наївничати — наї́вничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Як же з Ганною? Ти багато взнала про неї? – Ти, тьотю Клаво, надзвичайно наївничаєш! (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
- наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Словник української мови в 11 томах