наївно

наї́вно

Присл. до наївний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наївно — наї́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наївно — НАЇ́ВНО. Присл. до наї́вний. Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (О. Копиленко); Йому здавалося, що все він говорить наївно (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. наївно — Наї́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. наївно — НАЇ́ВНО. Присл. до наї́вний. Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (Коп., Лейтенанти, 1947, 83); Йому здавалося, що все він говорить наївно (Гончар, IV, 1960, 66). Словник української мови в 11 томах