наївно
наї́вно
Присл. до наївний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наївно — наї́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- наївно — НАЇ́ВНО. Присл. до наї́вний. Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (О. Копиленко); Йому здавалося, що все він говорить наївно (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- наївно — Наї́вно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наївно — НАЇ́ВНО. Присл. до наї́вний. Сашко раптом в захваті шпурнув на підлогу кепку й наївно почервонів (Коп., Лейтенанти, 1947, 83); Йому здавалося, що все він говорить наївно (Гончар, IV, 1960, 66). Словник української мови в 11 томах