1. Словник української мови у 20 томах

наївничати

НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Удавати з себе наївного, виявляти наївність.

Як же з Ганною? Ти багато взнала про неї? – Ти, тьотю Клаво, надзвичайно наївничаєш! (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наївничати — наї́вничати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. наївничати — -аю, -аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наївничати — НАЇ́ВНИЧАТИ, аю, аєш, недок., розм. Удавати з себе наївного, виявляти наївність. Словник української мови в 11 томах