наїзництво

НАЇ́ЗНИЦТВО, а, ч.

1. Їзда верхи на коні.

– Раджу тобі потрапити в кавалерію, – казав батько, тим більше, що консул повідомляв мене про твоє хвацьке наїзництво (В. Воскобойников).

2. Фах, мистецтво наїзника у 2, 3 знач.

Вивчати циркове наїзництво.

3. заст. Збройні напади на ворога загонів кавалерії або вершників.

Прославлений своїм наїзництвом хан.

Значення в інших словниках

1. наїзництво — наї́зництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. наїзництво — -а, с. Професія наїзника у цирку або на перегонах.  Великий тлумачний словник сучасної мови