не
НЕ, част. запереч.
1. Уживається перед присудком для повного заперечення змісту висловленого.
Не плач, Катерино, Не показуй людям сльози (Т. Шевченко);
Соломія не одривала очей од берега (М. Коцюбинський);
Не встиг старшина проскакати десятка метрів, як земля вибухнула під ним (О. Гончар);
// Уживається перед підметом або другорядним членом речення для повного заперечення їх змісту.
Ні, не моря вона [Фатьма] шукає (М. Коцюбинський);
Дід поник головою. Мабуть, не один приїзд князів він бачив за свого життя (Г. Хоткевич);
// Уживається для повного заперечення чого-небудь після заперечних прислівників, займенників та деяких часток (“навіть”, “ще”, “й” і т. ін.), що підсилюють заперечення.
[Елеазар:] Я пісень кохання ніколи не співав між ворогами (Леся Українка);
Ми нічого ще не знаєм, кого й яка чекає путь... (В. Сосюра);
Попіл вітром рознесло, Билини навіть не осталось (Т. Шевченко);
– Ти, може, серденько, того й не знаєш, Як гарно, любо як співаєш (Л. Глібов);
// Уживається для повного заперечення чого-небудь при протиставленні.
– Не для слави, – для вас, мої браття, Я свій скарб найдорожчий ховав (Леся Українка);
Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх (О. Гончар);
Війна [з фашистами] йде не на життя, а на смерть (О. Довженко);
// Уживається для підсилення заперечення у поєднанні з повторюваним словом.
Ярема гнувся, бо не знав, Не знав сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить (Т. Шевченко);
Не все ж нам, братику, не все парубкувать..! (П. Гулак-Артемовський);
– Не моя це дитина, не моя! – казала стара собі, стежачи очима за Романом (М. Коцюбинський);
[Олімпіада Іванівна:] Не треба, не треба вашої музики, тільки сього бракує! (Леся Українка).
2. Уживається при вираженні неповного заперечення, неповноти дії, невизначеності.
3. Уживається для вираження стверджувального значення.
4. Уживається при вираженні ствердження з певним обмеженням.
5. Уживається при вираженні неможливості, небажання завершити, закінчити названу дію перед дієсловами з префіксом на- та часткою -ся (часто разом з допоміжним дієсловом могти).
Шрейдерс не нахвалиться тобою і Семеном (Т. Шевченко);
– Щодня дивлюсь і не надивлюсь і все питаю себе: чи є ще на світі така краса і такі багатства? (О. Довженко);
Шура слухала і не могла наслухатися цієї грізної музики (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)