небажаний
НЕБА́ЖАНИЙ, а, е.
Якого не бажають; який не відповідає чиїм-небудь бажанням, інтересам і т. ін.
– Як Анна Михайлівна, дітки? – заговорила до Гордійчука Євгенія Калістратівна, намагаючись затерти небажану розмову (С. Васильченко);
– Збираєшся, Всеволоде? – запитав [Осмомисл] аж з ґанку, аби швидше почати розмову, аби зашкодити небажаному наміру (Д. Міщенко);
// Неприємний, поганий.
[Тарасов:] Зважте на помилки, які можуть трапитись у повітрі під час виконання цих завдань і призвести до небажаних наслідків (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)