небажаний

НЕБА́ЖАНИЙ, а, е. Якого не бажають; не відповідний чиїм-небудь бажанням, інтересам і т. ін.

— Як Анна Михайлівна, дітки? — заговорила до Гордійчука Євгенія Калістратівна, намагаючись затерти небажану розмову (Вас., І, 1959, 380);

— Збираєшся, Всеволоде? — запитав [Осмомисл] аж з ганку, аби швидше почати розмову, аби зашкодити небажаному наміру (Міщ., Сіверяни, 1961, 148);

// Неприємний, недобрий.

[Тарасов:] Зважте на помилки, які можуть трапитись у повітрі під час виконання цих завдань і призвести до небажаних наслідків (Мик., І, 1957, 499).

Значення в інших словниках

1. небажаний — неба́жаний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небажаний — Непобажаний, нежаданий, невгодний; (хід) неприємний, непередбачений.  Словник синонімів Караванського
3. небажаний — (гість) нав'язливий, надобридливий, надоїда, надоїдливий, надокучливий, невчасний, нежаданий, некликаний, нелюбий, нелюбимий, нелюб'язний, немилий, непередбачений, непередбачуваний, непроханий Про небажаного гостя: Небажаний гість не прийшов...  Словник синонімів Вусика
4. небажаний — -а, -е. Якого не бажають; не відповідний чиїм-небудь бажанням, інтересам і т. ін. || Неприємний, недобрий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. небажаний — НЕБА́ЖАНИЙ, а, е. Якого не бажають; який не відповідає чиїм-небудь бажанням, інтересам і т. ін. – Як Анна Михайлівна, дітки? – заговорила до Гордійчука Євгенія Калістратівна, намагаючись затерти небажану розмову (С. Васильченко); – Збираєшся, Всеволоде?...  Словник української мови у 20 томах
6. небажаний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється...  Словник синонімів української мови