небачено
НЕБА́ЧЕНО.
Присл. до неба́чений.
Відколи світ стоїть, не була Україна такою багатою і пишною, такою небачено прекрасною, як в те літо [1941 р. ] (О. Довженко);
Навіть в засушливі літа він Максимів луг давав багатий укіс, .. небачено високі, густі та соковиті трави колихалися під вітром, наче хвилі зеленого моря (В. Москалець).
Словник української мови (СУМ-20)