небезгрішний

НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е.

Який має провини; не позбавлений гріхів.

Тут, у Паньківцях, впала йому в око одна гарна .. покоєва. Мабуть небезгрішна (Б. Лепкий).

Значення в інших словниках

1. небезгрішний — небезгрі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. небезгрішний — -а, -е. Який має провини; не позбавлений гріхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. небезгрішний — НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів.  Словник української мови в 11 томах