Словник української мови в 11 томах

небезгрішний

НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. небезгрішний — небезгрі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. небезгрішний — -а, -е. Який має провини; не позбавлений гріхів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небезгрішний — НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів. Тут, у Паньківцях, впала йому в око одна гарна .. покоєва. Мабуть небезгрішна (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах