НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
небезгрішний —
небезгрі́шний прикметник
Орфографічний словник української мови
небезгрішний —
-а, -е. Який має провини; не позбавлений гріхів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
небезгрішний —
НЕБЕЗГРІ́ШНИЙ¹, а, е. Який має провини; не позбавлений гріхів. Тут, у Паньківцях, впала йому в око одна гарна .. покоєва. Мабуть небезгрішна (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах