неборак

НЕБОРА́К, а, ч., розм.

Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття; бідолаха.

Насилу сотника збудили Та розказали: так і так! Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ (Т. Шевченко);

Ось шляхом проходять два чоловіки, на заробітки, видно, сунуть, небораки, бо великі торби у їх за спиною, коси на плечах (Панас Мирний);

Проходили весни, літа, а ходак В село не вертався, Пропав неборак (П. Воронько).

Значення в інших словниках

1. неборак — небора́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. неборак — Бідолаха, нетяга, сердега, сіромаха, сірома, як ім. нещасливий, безталанний, р. нещасливець.  Словник синонімів Караванського
3. неборак — див. бідний; бідолаха; нещасливий  Словник синонімів Вусика
4. неборак — -а, ч., розм. Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неборак — НЕЩА́СНИЙ у знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм., БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙ розм., БІДОЛА́ХА розм., БІДНЯ́ГА розм., БІДА́К розм. рідше, СЕРДЕ́ШНИЙ розм., СЕРДЕ́ГА розм.  Словник синонімів української мови
6. неборак — Небора́к, -ка, -кові і небора́ка, -ки, -ці; -ра́ки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. неборак — НЕБОРА́К, а, ч., розм. Людина, становище або вчинки, дії якої викликають співчуття. Насилу сотника збудили Та розказали: так і так! Перехрестився неборак, Коня найкращого сідлає І скаче в Київ (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
8. неборак — Неборак, -ка, неборака, -ки м. Бѣдняга. Ти, козаче-небораче, тяжко зажурився. н. п.  Словник української мови Грінченка