небуденність
НЕБУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до небуде́нний.
Суліман якийсь не такий, як завжди. Коли він підійшов ближче, то виявилось, що ця небуденність йшла від того, що маклер був охайно одягнений (Ірина Вільде);
В актуальності, в громадянському пафосі, в небуденності творчого почерку і полягає значущість талановитого кінотвору “Живі і мертві” (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)