небуденність
НЕБУДЕ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до небуде́нний.
Барвистість і небуденність мистецького вислову залежать значною мірою від особливостей інструментовки (Нар. тв. та етн., 3, 1966, 20);
Виявилось, що ця небуденність йшла від того, що маклер був охайно одягнений (Вільде, Сестри.., 1958, 400).
Словник української мови (СУМ-11)