небуденно
НЕБУДЕ́ННО. Присл. до небуде́нний.
Степ лежить тихий, повитий млою, і силует вітродвигуна на далекім відділку маячить якось небуденно (Гончар, Тронка, 1963, 121);
Наша сучасна молодь по-своєму красива, їй хочеться мислити високо, романтично, небуденно (Літ. Укр., 18. XII 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)