невдачливий
НЕВДА́ЧЛИВИЙ, а, с., розм.
Те саме, що невда́тний 2.
Весілля либонь було невдачливе, на другий день корогва на воротях не розвівалася, та й молоді не знать куди скрились (Панас Мирний);
Жила Хівря в заміжжю ні погано, ні добре, так собі. Чоловік у неї був .. невдачливий, то в їх [них] нічого не було: ні худоби, ні хліба, а сім'я здорова (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)