невезіння

НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм.

Нещасливий збіг обставин; невдача.

Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. невезіння — невезі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. невезіння — див. невдача  Словник синонімів Вусика
3. невезіння — -я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невезіння — НЕВДА́ЧА (невдале, безуспішне закінчення чого-небудь), НЕДОГО́ДА заст.; НЕУ́СПІХ (у якійсь значній справі); ЗРИВ підсил., ОСІ́ЧКА розм.  Словник синонімів української мови
5. невезіння — НЕВЕЗІ́ННЯ, я, с., розм. Нещасливий збіг обставин; невдача. Можна було Передерієві ще поскаржитись Максимові на невезіння, але треба було братися за підготовку до іспитів (Рибак, Час.., 1960, 279).  Словник української мови в 11 томах