невибагливо

НЕВИБА́ГЛИВО.

Присл. до невиба́гливий 1.

Його кабінет було обставлено надзвичайно просто і невибагливо (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. невибагливо — невиба́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невибагливо — Присл. до невибагливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невибагливо — НЕВИБА́ГЛИВО. Присл. до невиба́гливий 1. Його кабінет було обставлено надзвичайно просто і невибагливо (Собко, Граніт, 1937, 36).  Словник української мови в 11 томах