невибагливість
НЕВИБА́ГЛИВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до невиба́гливий.
Невибагливість та ще якийсь потяг до колективу також свідчили за цього спеціаліста (О. Кундзич);
– Колись, щоб вижити, велику роль відігравала витривалість, мускульна сила, невибагливість до їжі... (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)