невибагливість
НЕВИБА́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невиба́гливий.
Невибагливість та ще якийсь потяг до колективу також свідчили за цього спеціаліста (Кундзич, Пов. і опов., 1938, 14);
Невибагливість до кормів, чимала: плодючість і красиве хутро обумовили розведення норок на звірофермах (Наука.., 5, 1958, 30).
Словник української мови (СУМ-11)