Словник української мови в 11 томах

невибагливість

НЕВИБА́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невиба́гливий.

Невибагливість та ще якийсь потяг до колективу також свідчили за цього спеціаліста (Кундзич, Пов. і опов., 1938, 14);

Невибагливість до кормів, чимала: плодючість і красиве хутро обумовили розведення норок на звірофермах (Наука.., 5, 1958, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невибагливість — невиба́гливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. невибагливість — -вості, ж. Абстр. ім. до невибагливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невибагливість — НЕВИБА́ГЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до невиба́гливий. Невибагливість та ще якийсь потяг до колективу також свідчили за цього спеціаліста (О. Кундзич); – Колись, щоб вижити, велику роль відігравала витривалість, мускульна сила, невибагливість до їжі... (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах