Словник української мови в 11 томах

невибагливо

НЕВИБА́ГЛИВО. Присл. до невиба́гливий 1.

Його кабінет було обставлено надзвичайно просто і невибагливо (Собко, Граніт, 1937, 36).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невибагливо — невиба́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. невибагливо — Присл. до невибагливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невибагливо — НЕВИБА́ГЛИВО. Присл. до невиба́гливий 1. Його кабінет було обставлено надзвичайно просто і невибагливо (В. Собко).  Словник української мови у 20 томах