невигаслий

НЕВИГА́СЛИЙ, а, е.

Те саме, що незга́слий.

Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (І. Франко);

Приїздить він [син] все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (О. Гончар);

Він помічав, яе ця самотність .. робила менш рухливими невигаслі очі (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. невигаслий — неви́гаслий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невигаслий — -а, -е. Те саме, що незгаслий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невигаслий — НЕВИ́ГАСЛИЙ, а, е. Те саме, що незга́слий. Із серцем, повним туги до людей, Невигаслої теплої любові, Прямує [Каїн] до села (Фр., X, 1954, 387); Приїздить він все такий же стрункий, як і в молодості, підтягнутий, з невигаслою привітністю в очах (Гончар, Тронка, 1963, 195).  Словник української мови в 11 томах