невигубний
НЕВИГУ́БНИЙ, а, е.
Який не зникає, не піддається знищенню.
Мистецтво – це невигубний слід людства, його злети, його верхогір'я, на яких панує дух перемоги над смертю, дух незнищенності (О. Гончар);
Повітря в Римі було пропахчене чадом від .. машин і танків, але камені вічного міста, здавалося, ще й досі зберігають у собі невигубний запах благородного лавра (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)