невигубний

невигу́бний

-а, -е.

Який не зникає, не піддається винищенню.

Значення в інших словниках

1. невигубний — невигу́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невигубний — НЕВИГУ́БНИЙ, а, е. Який не зникає, не піддається знищенню. Мистецтво – це невигубний слід людства, його злети, його верхогір'я, на яких панує дух перемоги над смертю, дух незнищенності (О. Гончар); Повітря в Римі було пропахчене чадом від ..  Словник української мови у 20 томах
3. невигубний — НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П.  Словник синонімів української мови
4. невигубний — НЕВИГУ́БНИЙ, а, е. Який не зникає, не піддається винищенню. Повітря в Римі було пропахчене чадом від американських машин і танків, але камені вічного міста, здавалося, ще й досі зберігають у собі невигубний запах благородного лавра (Загреб., Європа.  Словник української мови в 11 томах