невимовлений
НЕВИ́МОВЛЕНИЙ, а, е.
Не переданий голосом, не виражений словами; не виявлений в той чи інший спосіб.
Тихо походжаючи по стежці, вона все думала невимовлені, ненаписані думки-гадки (Леся Українка);
Він намагався говорити діловито і трохи суворим тоном, а в очах світилась невимовлена глибока добрість (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)