невимушено
НЕВИ́МУШЕНО.
Присл. до неви́мушений.
Ніна трохи знітилась, але він так невимушено почав з нею розмову, що ніяковість відразу й минула... (О. Копиленко);
Трималася [Галина] просто, невимушено (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)