невимушено —
Присл. до невимушений.
Великий тлумачний словник сучасної мови
невимушено —
НЕВИ́МУШЕНО. Присл. до неви́мушений. Ніна трохи знітилась, але він так невимушено почав з нею розмову, що ніяковість відразу й минула... (О. Копиленко); Трималася [Галина] просто, невимушено (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
невимушено —
НЕВИ́МУШЕНО. Присл. до неви́мушений. Ніна трохи знітилась, але він так невимушено почав з нею розмову, що ніяковість відразу й минула… (Коп., Земля.., 1957, 20); Трималася [Галина] просто, невимушено (Руд., Остання шабля, 1959, 68).
Словник української мови в 11 томах