невинність
НЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до неви́нний.
[Микола:] У тебе чиста душа, невинна... Молись богу, щоб швидко й моя невинність виявилася (І. Франко);
Всі, коли зроблять щось погане, повертаються до свого дитинства. В цьому є якась втіха, але нема захисту; невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (М. Стельмах).
2. Фізіологічний стан жіночого організму до моменту дефлорації, першого сексуального контакту.
Втрата невинності, як перший сексуальний досвід, звичайно розглядається в західній культурі як важлива подія. Втрата невинності може розглядатися як віха, якою можна гордитися, або ж як помилка, якої треба соромитися, залежно від культурного сприйняття. Для чоловіка втрата невинності частіше асоціювалася з гордістю, для жінки з соромом. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)