невинність

НЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неви́нний.

[Микола:] У тебе чиста душа, невинна… Молись богу, щоб швидко й моя невинність виявилася (Фр., IX, 1952, 117);

Всі, коли зроблять щось погане, повертаються до свого дитинства. В цьому є якась втіха, але нема захисту; невинність дитинства не в силі змити погань зрілих літ (Стельмах, II, 1962, 57).

Значення в інших словниках

1. невинність — неви́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. невинність — Цнотливість, доброчесність, цнота, чеснота; (дівоча) незайманість; (непорочність) чистота, чистість; (змісту) безневинність, нешкідливість.  Словник синонімів Караванського
3. невинність — -ності, ж. Абстр. ім. до невинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. невинність — (дівоча) цнотливість, незайманність  Словник чужослів Павло Штепа
5. невинність — НЕВИ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до неви́нний. [Микола:] У тебе чиста душа, невинна... Молись богу, щоб швидко й моя невинність виявилася (І. Франко); Всі, коли зроблять щось погане, повертаються до свого дитинства.  Словник української мови у 20 томах
6. невинність — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О.  Словник синонімів української мови
7. невинність — Неви́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. невинність — Невинність, -ности ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.  Словник української мови Грінченка