невисоко
НЕВИ́СО́КО.
Присл. до невисо́кий 1, 2, 6.
Жайворонок підлетів невисоко й повиснув, мов на ниточці (Ю. Яновський);
Продираючись поміж густим молодняком акації, Нєдєлін натрапив на невисоко вимощене гніздо (В. Логвиненко);
Коли сержант Коломієць привів цього присадкуватого, миршавого “варяга” на зміну пораненому кулеметникові, Козаков оцінив його невисоко: тарган (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)