невиїзд

НЕВИ́ЇЗД, у, ч.

Постійне, безвідлучне проживання в одному місці.

[Бей:] Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв'язання вашого питання (В. Самійленко);

– Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис. Підписки про невиїзд брати не треба (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. невиїзд — неви́їзд іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. невиїзд — -у, ч. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невиїзд — НЕВИ́ЇЗД, у, ч. Постійне, безвідлучне проживання в одному місці. [Бей:] Дайте місцевому префектові підпис про невиїзд з міста до розв’язання вашого питання (Сам., II, 1958, 195); — Накладіть арешт на домашні речі, зробіть їх опис.  Словник української мови в 11 томах