невиїжджений

НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́.

Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня); необ'їжджений.

Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Ю. Смолич);

* У порівн. Юнак як юнак, але справжній Стенька: очі йому, як невиїждженому коникові, грають... (М. Хвильовий).

Значення в інших словниках

1. невиїжджений — неви́їжджений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невиїжджений — -а, -е. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Смолич, II, 1958, 48).  Словник української мови в 11 томах