невиїжджений

неви́їжджений

-а, -е.

Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня).

Значення в інших словниках

1. невиїжджений — неви́їжджений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня); необ'їжджений. Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Ю. Смолич); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
3. невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Смолич, II, 1958, 48).  Словник української мови в 11 томах