невиїжджений — Орфографічний словник української мови

невиїжджений — -а, -е. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Великий тлумачний словник сучасної мови
невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня); необ'їжджений. Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Ю. Смолич); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
невиїжджений — НЕВИ́ЇЖДЖЕНИЙ, а́, е́. Не призвичаєний до їзди, до ходіння в упряжі або під сідлом (про коня). Невиїжджений могутній кінь хоче скинути його з своєї благородної спини (Смолич, II, 1958, 48). Словник української мови в 11 томах