невмирущість
НЕВМИРУ́ЩІСТЬ, щості, ж.
Абстр. ім. до невмиру́щий 1, 2.
Він був вдячний дереву за те, що воно й досі стоїть тут, засвідчуючи невмирущість степу і його людей (П. Загребельний);
Що мені до того, думав я, коли всемогутня наука прийдешнього знайде еліксир невмирущості? (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)