невмисність
НЕВМИ́СНІСТЬ, НЕУМИ́СНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до невми́сний, неуми́сний.
– Добрий конспіратор! – одразу ж відзначив Ласточкін. – Місце зустрічі йому й так чудово відоме, але він дбає створити неумисність (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)