невмисність
НЕВМИ́СНІСТЬ, НЕУМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невми́сний, неуми́сний.
— Добрий конспіратор! — одразу ж відзначив Ласточкін. — Місце зустрічі йому й так чудово відоме, але він дбає створити неумисність (Смолич, V, 1959, 622).
Словник української мови (СУМ-11)