Словник української мови в 11 томах

невмисність

НЕВМИ́СНІСТЬ, НЕУМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невми́сний, неуми́сний.

— Добрий конспіратор! — одразу ж відзначив Ласточкін. — Місце зустрічі йому й так чудово відоме, але він дбає створити неумисність (Смолич, V, 1959, 622).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. невмисність — невми́сність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. невмисність — неумисність, -ності, ж. Абстр. ім. до невмисний, неумисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невмисність — НЕВМИ́СНІСТЬ, НЕУМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невми́сний, неуми́сний. – Добрий конспіратор! – одразу ж відзначив Ласточкін. – Місце зустрічі йому й так чудово відоме, але він дбає створити неумисність (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах