невмолимо
НЕВМОЛИ́МО.
Присл. до невмоли́мий.
Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Іван Ле);
Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)НЕВМОЛИ́МО.
Присл. до невмоли́мий.
Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Іван Ле);
Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)