невмолимо

НЕВМОЛИ́МО. Присл. до невмоли́мий.

Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Ле, Мої листи, 1945, 68);

Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (Кучер, Трудна любов, 1960, 385).

Значення в інших словниках

1. невмолимо — невмоли́мо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. невмолимо — Присл. до невмолимий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. невмолимо — Невблагано  Словник чужослів Павло Штепа
4. невмолимо — НЕВМОЛИ́МО. Присл. до невмоли́мий. Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Іван Ле); Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах