невмілий

НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ, а, е.

1. Неповороткий, незграбний у рухах (про людину).

Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (М. Коцюбинський);

Невмілий, .. з дияконськими патлами, він часто потрапляє серед повстанців у смішне становище (О. Гончар);

// Який не має достатнього уміння, досвіду.

Галя була ще дуже молоденька, невміла, недосвідчена (Марко Вовчок);

// Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь.

Драбина була розхитана, збита з тонких жердинок невмілою жіночою рукою (М. Руденко).

2. Зроблений, здійснений, виконаний без належного уміння.

Через місяць Марія стала на ноги. Ходила, мов дитина, що робить невмілі перші кроки (І. Цюпа);

Дорога матусю моя! .. Невже байдуже тобі сум мій, порання моє біля печі невміле, і борщ не докипілий..? (А. Тесленко).

3. з інфін. Який не вміє, не може, не здатний, не спроможний щось робити, виконувати.

Тоді [у молодості], хоч був я ще роздумувать невмілий.., Чуття в мені зате палкіше говорили І кожна іншою мені здавалась мить (М. Рильський);

// у знач. ім. невмі́лий, лого, ч. Той, хто не вміє робити, виконувати що-небудь.

В невмілого руки не болять (прислів'я);

Він же ніколи не відмовлявся допомогти: молодого навчить скирту вершити так, щоб дощ не промочив, невмілому косу нагострить мантачкою (Л. Юхвід).

Значення в інших словниках

1. невмілий — невмі́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. невмілий — Невправний, непрактикований, безкебетний, п. безрукий; (рух) НЕЗГРАБНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. невмілий — Бездар, бездара, безкебетний, горе-майстер, невдалий, невдалиця (ч.), невдатний, невдатник, невдаха, невтьопа, невтьопний, недоладній, недолугий, недотепа, недотепний, нездалий, нездаль, нездара, нездарисько, нездарище, нездарний, нездатний, непуть...  Словник синонімів Вусика
4. невмілий — неумілий, -а, -е. 1》 Неповороткий, незграбний у рухах. || Який не має достатнього уміння, досвіду. || Який не дістав навиків, не вміє робити що-небудь. || у знач. ім. невмілий, -лого, ч. Той, хто не вміє робити що-небудь. 2》 Зроблений без уміння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. невмілий — Нездара, капарник, партач, полатайко, див. неспосібний, безтолковий, дурак  Словник чужослів Павло Штепа
6. невмілий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
7. невмілий — НЕВМІ́ЛИЙ, НЕУМІ́ЛИЙ, а, е. 1. Неповороткий, незграбний у рухах. Перед очима в Панаса невідступно стояла кумедна постать гладкого пана у постолах, сама серед поля, невміла і безпорадна (Коцюб., II, 1955, 45); Невмілий,..  Словник української мови в 11 томах
8. невмілий — Невмілий, -а, -е Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.  Словник української мови Грінченка